Земельна реформа: як діятиме тепер ринок землі в Україні

В Україні скасували мораторій на продаж сільськогосподарської землі.

Земельна реформа: як діятиме тепер ринок землі в Україні

В Україні скасували мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Як діятиме ринок землі і чи дасть земельна реформа економічний ефект?

У ніч з 30 на 31 березня Верховна Рада в другому читанні  ухвалила законопроєкт, який має відкрити в Україні ринок сільськогосподарської землі. Політики називають цю подію історичною, однак експерти вважають, що радіти зарано, оскільки ринок землі в Україні буде діяти зі значними обмеженнями.

Задовольнити всіх

Закон про відкриття ринку землі, на який багато хто чекав майже двадцять років, в Україні ухвалювали довго та емоційно. До Верховної Ради він надійшов на розгляд у жовтні минулого року. У першому читанні законопроєкт проголосували в листопаді. Це голосування супроводжувалось протестами противників скасування мораторію на продаж землі. Перед голосуванням у другому читанні депутатом знадобилось два з половиною місяці, аби розглянути чотири тисячі правок.

Фінальний текст документу за цей час  кардинально змінився. Оглядачі пояснюють це тим, що представники пропрезидентської монобільшості з фракції "Слуга народу" та сам український президент Володимир Зеленський хотіли задовольнити інтереси всіх: починаючи від фермерів та Міжнародного валютного фонду (МВФ), закінчуючи політичними опонентами, оскільки в самій монобільшості голосів на підтримку законопроєкту не вистачало.            

Законопроєкт ухвалили 259 голосами, його підтримала тільки частина депутатів президентської фракції "Слуга народу". "За" проголосували також представники опозиційних фракцій - "Голос" та "Європейська солідарність", а також депутати з групи "Довіра". Проти відкриття ринку землі в Україні виступили депутати з фракцій "Батьківщина", "Опозиційної платформи - За життя" та групи "За майбутнє".

Відстрочена пропозиція

Раніше законопроєкт передбачав, що в одні руки можна буде купувати не більше 10 тисяч гектарів. Але, згідно з остаточною версією документу, в перші три роки можна буде купувати не більше 100 гектарів в одні руки. І лише з 2024 року - до 10 тисяч гектарів. З 2021 до 2024 року право на купівлю землі буде тільки у фізичних осіб. Юридичним особам купувати землю сільськогосподарського призначення в цей період заборонено, вони зможуть купувати її лише з 2024 року. Передбачене переважне право орендаря на купівлю землі, яку він орендував і обробляв.

 

Також заборонено продавати землю, яка перебуває у державній власності. Саме на цьому наполягала фракція "Європейська солідарність" і пообіцяла дати свої голоси за  законопроєкт тільки за умови, що на продаж державних земель буде накладений мораторій. Банки не зможуть купувати землю, однак можуть бути власниками земельних ділянок у межах стягнення застави. Такі ділянки повинні бути відчужені у банка на торгах упродовж двох років. Ціна продажу ділянок сільськогосподарського призначення не може бути нижчою від їхньої нормативної грошової оцінки. Ця норма буде діяти лише до 1 січня 2030 року.

Продаж іноземцям під питанням

Щодо надання права іноземцям купувати землю позиція не змінилась у фінальній версії документу: іноземні компанії та громадяни не зможуть купувати землю, доки це питання не вирішиться окремо на референдумі. Іноземним громадянам забороняється купівля земельних ділянок у 50-км зоні від державного кордону України, незалежно від рішення референдуму.

Не зможуть купувати українську землю компанії, власниками яких є громадяни країни-агресора. На даний момент в Україні країною-агресором визнана Росія. Також заборона поширюється на компанії, акціонерами або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави, а також у випадку, якщо неможливо встановити бенефіціарного власника компанії. Не матимуть права на купівлю української землі й компанії, бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, а також компанії з країн, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, та компанії під санкціями. 

Купівля землі для перепродажу процвітатиме

Експерт з земельних питань Київської школи економіки Олег Нів'євський вважає, що формально Україна виконала вимогу МВФ щодо відкриття ринку землі і тому український уряд зможе розраховувати на поновлення співпраці та гроші Фонду. Він вважає це "великим плюсом" закону. Водночас, аналізуючи деталі, Нів'євський не приховує свого розчарування. Він звертає увагу на те, що фактично Верховна Рада продовжила мораторій землі ще на рік і створила умови для спекуляцій з землею. "Те, що юридичним особам заборонили купувати землю до 2024 року призведе до того, що зараз фізососби будуть їх скуповувати для когось. Інвестицій фермерам це не принесе", - прогнозує експерт.

На думку Нів'євського, такі спекуляції призведуть до того, що через обмежений попит на землю з боку юридичних осіб найближчі чотири роки, власники земельних паїв не зможуть продати свою землю  за ринковою ціною і будуть змушені віддавати зі значним дисконтом. "Ефект від цього закону нульовий. Зростання економіки не буде", - сказав DW Олег Нів'євський.

 

Окрім цього, експерти побоюються, що спекулятивне скуповування сільгоспземлі з метою перепродажу може призвести до того, що землю перестануть обробляти. "Ринок буде сірим, адже не всі, хто купуватиме, будуть займатися фермерством, а радше куплять на всяк випадок з метою перепродажу і чекатимуть збільшення ціни на неї", - каже експертка із земельних питань Українського клубу аграрного бізнесу Елліна Юрченко.

"Втрачений шанс" України?

Аналітиків, з якими вдалося поспілкуватися DW, бентежить те, що норма про відсоток концентрації землі "в одні руки" в межах області, району та однієї територіальної громади взагалі зникла з закону, а юридичних осіб та іноземців українські депутати відсторонили від можливості купити землю.

Неоднозначне ставлення до ухваленого закону продемонстрував і відомий в Україні інвестиційний банкір Сергій Фурса. На своїй сторінці в соціальній мережі Facebook він привітав той факт, що тепер "піде в минуле порушення базових прав приватної власності, коли у людини власність начебто і є, але розпоряджатися нею не можна". Водночас ухвалений закон про ринок землі він називає "історією про втрачений шанс" України. За його словами,  основний ефект від земельної реформи мав би полягати в прирості банківського кредитування, яке б призвело до масштабного інвестування в агросектор. Але, на його переконання, українські аргоолігархи через своїх лобістів у Верховній Раді вихолостили закон і земельну реформу.

"Кого банки зможуть кредитувати тепер? Пули з фізичних осіб, кожен по 100 гектарів? В результаті якщо і будуть кредити, то мінімальні. Не кажучи вже про те, що заборона купувати землю іноземцям відсікає іноземні інвестиції, які нам начебто й потрібні", - написав банкір на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. Фурса вважає, що ухвалений закон про відкриття ринку землі в Україні не можна назвати повноцінною реформою.

 

DW.COM